Фітнес-індустрія зараз виглядає дуже розвиненою. Клубів багато, форматів ще більше — від класичних залів до студій і онлайн-програм.
Почати легко: купив абонемент, прийшов — і ти вже “в процесі”. Але..
Клієнти не затримуються. Вони приходять з мотивацією, оплачують абонемент, іноді навіть починають тренуватись — і зникають через кілька тижнів або місяців. І це не поодинокі випадки, а скоріше норма, до якої всі звикли.
Фітнес добре продає початок, але погано підтримує продовженняФітнес добре продає початок, але погано підтримує продовження.
Що фітнес -клуби вміють (у кращому випадку):
залучати клієнтів
красиво “упаковувати” продукт
давати вибір
Але набагато гірше вони справляються з головним — допомогти людині реально почати і не кинути.
І саме це зараз стає критичним. Конкуренція росте, залучати нових клієнтів стає дорожче, і утримання починає грати більшу роль. Але при цьому більшість клубів досі не мають нормального сценарію роботи з новачками в перші тижні.
В результаті виходить дивна ситуація: клієнти не отримують результат, фітнес клуби та студії постійно шукають нових людей, всі незадоволені, але система не змінюється
На мою думку, ключ до цієї проблеми — в онбордингу. І саме він у фітнесі найслабший.
Якщо подивитись, як у більшості клубів розуміють онбординг, то це щось дуже базове: показали зал, пояснили, як працюють тренажери, іноді дали одне вступне тренування. І далі — “розбирайся сам”.
Формально все ок: клієнта прийняли, інформацію дали. Але по факту це не онбординг. Тому що новачку в цей момент потрібна не інформація. Йому потрібен процес, який проведе його через перші кроки.
Це повинен бути момент, коли людина переходить від “я хочу тренуватись” до “я реально тренуюсь регулярно”.
І цей перехід набагато складніший, ніж здається.
Людина приходить у зал і стикається з купою речей одночасно: не розуміє, що робити, відчуває себе некомфортно, боїться виглядати недосвідчено, швидко втомлюється, не бачить результату
Якщо в цей момент її ніхто не веде — вона просто випадає.
І тут, як мені здається, головна помилка індустрії: фітнес подається як доступ до ресурсу (зал, обладнання, заняття), тоді як для новачка це взагалі про інше — про зміну поведінки.
В інших сферах це вже давно зрозуміли. Наприклад, у продуктах або онлайн-освіті: користувача не просто “підключають”, його ведуть, поки він не почне користуватись регулярно.
У фітнесі ж часто виглядає так: клуб вважає, що клієнт уже всередині, а клієнт відчуває, що він так і не почав нормально
І десь між цими двома станами більшість новачків просто губиться.
Якщо подивитись чесно, проблема не в тому, що фітнес-клуби “не стараються”. Проблема в тому, що сама система побудована так, що новачок у ній губиться майже закономірно.
У більшості клубів відсутній чіткий план того, що має відбуватись з новачком у перші тижні.
Є: розклад групових, тренажери, іноді рекомендації
Але немає відповіді на просте питання: що конкретно ця людина має робити в перші 2–4 тижні?
У результаті новачок починає діяти навмання: сьогодні пішов на одну групу, завтра спробував іншу, потім просто “покрутився” в залі
Немає відчуття послідовності, немає логіки, немає прогресії. А без цього дуже складно сформувати навіть базову впевненість, що “я роблю правильно”.
З боку клубу це виглядає як плюс: багато напрямків, багато тренерів, гнучкий розклад
Але для новачка це часто перевантаження.Коли в тебе немає досвіду, вибір не допомагає — він паралізує. Людина не розуміє, куди піти, що краще саме для неї, як це все між собою поєднати
У підсумку вона або хаотично пробує все підряд, або взагалі відкладає тренування. Іронія в тому, що те, що продається як “перевага”, на старті працює проти клієнта.
В цьому випадку маленькі бутікові студії з обмеженим розкладом та невеликим каталогом послуг навіть в виграші, бо менше шансів "загубитися"
Фітнес-індустрія дуже сильно покладається на пояснення: показали вправу, розповіли про техніку, дали поради. І є відчуття, що цього достатньо.
Але знання самі по собі майже нічого не змінюють. Людина може прекрасно розуміти, що і як робити — і все одно не робити цього регулярно.
Тому що проблема не в тому, “як правильно присідати”, а в тому, щоб прийти в зал, не кинути після другого тренування, пережити момент, коли важко і незрозуміло. І тут інформація вже не працює. Потрібна система, яка веде.
Є період, який вирішує майже все — перші кілька тижнів і місяців.
Саме в цей момент формується (або не формується) звичка, з’являється (або не з’являється) відчуття прогресу, людина вирішує, чи “це для неї”. І саме в цей момент підтримки найменше.
Після купівлі абонемента контакт із клубом часто різко падає. Якщо клієнт сам не проявляє ініціативу — про нього просто не згадують.
У підсумку більшість людей не “йдуть” активно — вони просто тихо зникають.
У багатьох клубах немає нормальної системи відстеження того, що відбувається з новачком: як часто він приходить (частота відвідування), чи є регулярність, задоволенність, терміни відсутності
Тобто формально дані можуть бути (через турнікети, CRM), але вони не використовуються як сигнал до дії.
Клуб не помічає проблему в момент, коли її ще можна виправити. Він бачить її постфактум — коли людина вже перестала приходити.
Ще один важливий момент, у більшості клубів реальний супровід — це платна послуга. Хочеш, щоб тобою займались — бери персонального тренера. Не хочеш або не можеш — залишаєшся сам.
У результаті виходить дивна ситуація: саме новачки найбільше потребують підтримки, але саме вони найчастіше її не отримують
І система це вважає нормою.