Що таке сензитивні періоди

Що таке сензитивні періоди розвитку дитини?

Сензитивні періоди - рушійні сили у розвитку дитини в перші роки життя. Погане середовище: наприклад, матеріальні та психологічні умови перешкоджають якості розвитку - при обмеженнях навички формуються зі спотвореннями або вони не формуються зовсім.

Так, найкращий час для освоєння мови та рухів – до 3 років.

Розглянемо приклад: як можна підтримати чи обмежити розвиток навичок
Малюк у 3 роки знову і знову намагається забратися на сходи. Він ставить собі завдання і готовий підніматися і спускатися годинами безперервно. Це прагнення не випадкове, адже у віці до 4,5 років (в сензитивний період розвитку рухів) активно формується хода, і дитина вчиться досить високо піднімати ноги. Завдяки цьому він починає ходити впевненіше, не розгойдується і не човгає ногами.

Щоб допомогти дитині навчитися підніматися і спускатися сходами, дорослий може водити його на майданчики зі сходами або встановити вдома спортивний куточок з драбинкою. Але одночасно дорослий може і завадити: наприклад, постійно тримати малюка на руках або в колясці, знімати зі сходів та виводити з майданчика. Дітьми рухає внутрішня сила, яка змушує знову і знову робити необхідні розвитку дії. Саме тому малюк прагнутиме на сходи. Якщо ми обмежимо переміщення сходами, то довгий час його хода буде невпевненою, човгаючою і розгойдується. А за сприятливих умов він швидко освоїть потрібні навички.

Характерні особливості сензитивних періодів розвитку

• Універсальність
  Вони виявляються у всіх дітей, незалежно від культури, епохи та сім'ї, в якій виховується дитина. Діти приблизно в один і той же час починають розмовляти і повзати, обурюватись порушенням звичного способу життя і збирати смітники з підлоги. Але точний час початку, піків та закінчення індивідуально. В тому самому віці деякі діти націлені більше на спілкування, інші — на рух.

• Тимчасовість
  Сензитивні періоди починаються та закінчуються протягом певного часу, не тривають усе життя. Як тільки вікно можливостей закривається, діти починають виявляти повну байдужість до того, що ще недавно притягувало і цікавило їх. Подальше освоєння навичок та умінь вже не буде таким ефективним, легким та радісним. Часто ці навички поза чутливим періодом освоюються з якимись порушеннями. Наприклад, вивчення нової мови у старшому віці доводиться докладати більше зусиль, ніж у сензитивний період розвитку.

• Несвідомість
  Діти абсолютно не усвідомлюють, що з ними відбувається. У них усередині ніби якийсь двигун, який тягне до тих чи інших предметів чи явищ у навколишньому середовищі. Малята не можуть сказати: «Мамо, у мене почався сензитивний період розвитку мови, тому мені необхідне тісне спілкування та книги». Тож нам потрібно самим спостерігати та визначати піки.

Які сензитивні періоди виділяють в школі Монтесорі:

• Розвиток мови: з 7 місяців внутрішньоутробного періоду до 9 років, пік 1-2,5

• Розвиток рухів: від народження до 4,5 років, пік 2-2,5

• Сприйняття порядку: від народження до 4 років, пік 2-2,5

• Розвиток та витончення органів чуття: від народження до 4 років, пік 3–3,5

• Сприйняття дрібних деталей: від 1,5 до 2,5 років

• Період освоєння соціальних навичок та норм: від 2,5 до 5,5 років, пік у 4,5

Фізіологічна періодизація:

• 7 років – кінець періоду першого дитинства

• 8-11 років (дівчатка) та 8-12 років (хлопчики) період другого дитинства

• з 12 років у дівчаток і з 13 років у хлопчиків - підлітковий вік

• з 16 років у дівчаток та з 17 років у хлопчиків - юнацький вік.

Проте чи всі їхні види розвиваються одночасно. Так, швидкість рухової реакції формується раніше і до 8-10 років досягає рівня дорослої людини. Дещо пізніше наближаються до граничних величин вікового розвитку швидкість і частота рухів.

У дівчаток молодшого шкільного віку одночасно із швидкісними якостями граничних величин вікового розвитку досягає силова витривалість до роботи динамічного характеру. Виміряна у вправі згинання-розгинання рук в упорі – лежачи, вони збільшується більш ніж на 60%. У хлопчиків перший і дуже помітний період прискорення темпів розвитку силової витривалості відбувається у 7-8 років (близько 30% від загального приросту за всі шкільні роки), другий – у 12-річному віці та триває аж до 17 років, тобто до закінчення школи .

Загальна та статична витривалість досягають граничних величин свого розвитку до 13 – 15 років незалежно від статі учнів.

Перше вікове прискорення у розвитку власно-силових якостей у школярів відбувається в молодшому шкільному віці: у дівчаток – з 7 до 10 років (40%), у хлопчиків – з 9 до 10 (20%). Друге прискорення темпів зростання сили починається в 13 років, причому у хлопчиків воно виявляється значно тривалішим (три роки) і відчутнішим (50%).

Статична рівновага як якість, що зумовлює спритність, у дівчаток особливо інтенсивно розвивається з 8 до 11 років (близько 70%) і надалі мало змінюється з віком. У хлопчиків високі темпи зростання статичної рівноваги спостерігаються періодично від 9 до 15 років, проте найбільше прискорення у розвитку цієї якості відбувається у двох періодах: з 9 до 10 та з 12 до 13 років (понад 50%).

Особливо бурхливий розвиток швидкісно-силових якостей (70-80%) у дівчаток посідає середній шкільний вік (9-13 років). Досягнутий рівень швидкісно-силової підготовленості зберігається в них до кінця навчання у школі, суттєво не змінюючись із віком. Розвиток швидкісно-силових якостей у хлопчиків відбувається рівномірніше протягом усього шкільного віку. Водночас найбільш високі темпи зростання швидкісно-силової підготовленості хлопчиків у стрибках відзначаються у 12-13 років, а в метаннях – у 13-14 та 16-17 років.

Специфічними особливостями характеризується динаміка зростання гнучкості (рухливості хребетного стовпа) школярів. У першій половині періоду навчання у школі гнучкість загалом трохи збільшується чи знижується. Надалі протягом середнього шкільного віку (п'яти років навчання у школі) динаміка зростання гнучкості відрізняється надзвичайно високими темпами вікового розвитку (до 70% у хлопчиків та 85% у дівчаток). Починаючи з 15 років у дівчаток і з 16 років у хлопчиків і аж до закінчення школи темпи розвитку гнучкості значно знижуються

У молодшому шкільному віці особливо інтенсивно розвиваються швидкісні якості, силова витривалість та статична рівновага, у середньому шкільному віці – власне- та швидкісно-силові якості, гнучкість; у старшому шкільному віці, і лише у юнаків, відбувається друге значне прискорення темпів розвитку більшості фізичних якостей. Для дівчаток старший шкільний вік є періодом збереження, підтримки фізичної підготовленості на досягнутому попередні роки рівні.

Наприклад, у декого сила м'язів знижується після 20-25 років, коли поступальний біологічний розвиток організму закінчується; в інших – після 40-45 років. В першу чергу з віком погіршуються швидкість, гнучкість та спритність; краще зберігаються - сила та витривалість, особливо аеробна. Швидкість з віком погіршується за всіма її параметрами (латентному періоду сенсомоторних реакцій, швидкості одиночного руху і темпу рухів). Від 20 до 60 років латентний період зростає в 1.5-2 рази. Найбільше падіння швидкості руху відзначається віком від 50 до 60 років, а період 60-70 років настає деяка стабілізація. Витривалість у порівнянні з іншими фізичними якостями з віком зберігається більш тривалий час. Вважається, що її зниження починається після 55 років, а під час роботи помірної потужності (з аеробним енергозабезпеченням) нерідко вона залишається досить високою у 70-75 років.